, ,

Король джазу - Луї Армстронг для лучан у святковий день.ВІДЕО

Король джазу - Луї Армстронг для лучан у святковий день.ВІДЕО

30 квітня у всьому по всьому світу святкується Міжнародний День Джазу. Це свято зовсім молоде, його вперше широко відсвяткували у 2012 році.

Святкова дата була затверджена ЮНЕСКО у 2011 році. Суть свята – усвідомлення громадян про роль джазу в укріпленні миру і дружби народів, а також про його важливість в освіті та культурі.

Символом джазової музики прийнято вважати Луї Армстронга. Найвидатніший вокаліст і трубач минулого століття, який створив величезний вплив на формування джазу та розповсюдження джаз-культури в усьому світі.

Його унікальний голос, з яким він боровся довгі роки, талант, який він сам не визнавав, додавали особливості до образу музики. Попри всі його вперті спроби приховати свою геніальність та зруйнувати свою кар’єру, досягнути цього він не зміг. Навіть будучи відомим, Армстронг щиро дивувався, за що його так хвалять, адже він усього лише, за його словами «дув у свою дудку».

Цікаво, що Луї народився на батьківщині американського джазу – у Новому Орлеані.

Попри те, що Армстронг жив в бідному кварталі, без батька, та без належної уваги матері, яка була змушена займатися проституцією, дитина виросла у творчого і працьовитого чоловіка.

У його житті було чимало казусів, та одним з найбільш необдуманих була дурна витівка, через яку він потрапив до притулку для безпритульних дітей. Луї вистрілив з пістолета на вулиці.

У 16 років він звільнився звідти, та продовжив заробляти на життя з допомогою музики.

Спочатку він грав у складі духових оркестрів в барах і на річкових пароплавах, у спортивних залах, на танцях і святах. Зустріч з Джо (Кінгом) Олівером – провідним джазменом Нового Орлеана, стала переломним моментом у житті Луї. Джо в той час виконував роль генерального продюсера для всіх місцевих музикантів. У 1922 році Джо Олівер запросив Армстронга в свій оркестр Creole Jazz Band в Чикаго. Тут Луї вперше почав грати на трубі. Радіовиступи, перші записи, Луї почали впізнавати люди. В оркестрі він познайомився з піаністкою Ліл Хардін, яка згодом стала його дружиною (другою з чотирьох). Ліл переконала Луї покинути групу Кінга і перебратися в оркестр Флетчера Хендерсона в Нью-Йорку, мабуть найпопулярніший оркестр в той час.

З часом Армстронг ставав все популярнішим, його порівнювали то з залізною тирсою, то з рослинним маслом на наждачномк папері, то з гуркотливою коробкою передач автомобіля, повною арахісового масла. Та часто казали, що його спів важко порівняти з чимось уже відомим, – це було нове, абсолютно невідоме раніше відкриття.

Рік за роком, маючи власні сольні виступи та набуваючи все більше популярності, він розвивася і дивувався тому, що відбувається.

У травні 1964 «Hello, Dolly!» посіла перше місце, потіснивши диск ансамблю «Бітлз». Перші місця, світова слава росли і покращувались, та здоров`я зовсім підводило чоловіка.

Журналіст Мелор Стуруа писав з останнього концерту Армстронга в 1971 році:

«Того вечора Армстронг не так грав, скільки співав. У легенях вже не вистачало повітря… В другій частині концерту Сетчмо частіше прикладався до труби. Сетчмо сурмив з такою жорстокістю, немов пізнав, нарешті, секрет, як можна обходитися без кисню, як можна жити, не вдихаючи його, а лише видихаючи з муками творчості…
Під завісу Армстронг заспівав свій останній хіт – пісеньку «Хелло, Доллі!»…весь зал несподівано зрозумів – людина на сцені співає не «Хелло, Доллі!», а «Гуд-бай, Сетчмо!».

Помер Армстронг 6 липня 1971.

«Армстронг не просто король джазу, він душа цієї музики. Видання “Лампа” пропонує читачам, в честь Міжнародного Дня Джазу насолодитися музикою Луї Армстронга.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *